Про що розповідається в повісті "Климко" в 3 розділі ? ​

Відповідь:

Смажений курча з сиром фета.

Інгредієнти:

Сто двадцять грамів сиру фета;

Три зубчики часнику, подрібненого

Одна друга чайної ложки червоного перцю, або за смаком

Одна чайна ложка свіжомеленого чорного перцю

Один лимон, цедра і сік

Дві чайні ложки сушеного орегано

Три столові ложки оливкової олії

Два кілограми тушки курки або курчати

Дві гілочки свіжого розмарину, орегано

Дві столові ложки курячого бульйону або за необхідності

іб приготування:

Розкришите сир фета в миску. Додайте часник, лимонний сік, пластівці червоного перцю, чорний перець, цедру лимона, орегано і три столові ложки оливкової олії. Змішайте і зробіть гладку пасту. Залиште трохи лимонного соку для соусу.

Розігрійте духовку до двохсот градусів.

Приправте курячу порожнину сіллю і сумішшю спецій розмарину і орегано. Зв'яжіть ноги мотузкою, приправте сіллю і підправте кінчики крил. Покладіть курку в жаровню.

Протолкніте невеликий гумовий шпатель між шкірою та м'ясом і продовжуйте послаблювати шкіру до самого крила. Повторіть з іншого боку. Покладіть начинку з фети під шкіру.Розгладьте поверхню шкірочки, щоб рівномірно розподілити наповнення під нею. Повторюйте, поки начинка не закінчиться.Натріть курку оливковою олією. Посипте зверху кайенским перцем і сіллю.

Смажте в попередньо розігрітій духовці до тих пір, поки термометр миттєвого зчитування, вставлений в саму товсту частину стегна не покаже від шістдесяти восьми до сімдесяти одного градуса. Запікайте близько однієї години і десяти хвилин. Дайте м'ясу відпочити п'ятнадцять хвилин.

Поки курка відпочиває, змішайте стекший курячий жир і лимонний сік. Поставте на середній вогонь і використовуйте сік, щоб дегазувати шматочки коричневого кольору з дна сковороди. Додайте бульйон і приправи за смаком.

Подавайте курку з лимонним соусом.

Улітку багато людей задіяні у праці на полі. Хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. Відпочиваючи за містом, я часто гала за такими працьовитими людьми і мені дуже подобалась їх старанність. Наприклад, ви можете запитати: «Що може зацікавити у праці звичайного косаря?». Та чи знаєте ви — наскільки, це клопітка робота? Тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. Спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. До роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним відкидаючи траву в один бік. Під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. Працює  довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. Я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.