Прийшла весна iз кобзою в руках. Спiвуча i весела. Повiяла вона на дерева i кущi зеленим тихим вiтерцем i заспiвала. Вона спiвала про щастя i радiсть, про духмяний вiтер, трави i квiти. Вона спiвала тисячами струмкiв, щебетом ластiвок, тьохканням солов’їв, куванням зозулi, шелестом дерев i трав, дзижчанням бджiлок.
А небо було блакитне-блакитне. То весна розкидала свої голубi стрiчки над квiтучими садами, лiсами i зеленими полями.
Ось пролетiла ластiвка. Вона трiпоче крилами, як рушниками. Пташка теж радiє чарiвницi.
А весна спiває ще голоснiше i голоснiше. I все ожило i зацвiло яблунево-вишневим цвiтом. Тихо шумiли гаї, весело щебетали пташки, а менi було радiсно i хотiлося спiвати пiсню весни-чарiвницi.
Объяснение:
загублена хустка багато років тому я загубила хустинку яку подарувала мені мати.такі подарунки треба цінувати, але я не догледіла й загубила хустинку.вона мені дуже бо була мого улюбленого рожевого кольору. і ось сьогодні я знайшла її ! знайшла ту саму загублені хустинку! вона була на тому самому місці де я її і загубила.саме там біля нашої сільської криниці я її і знайшла! я не знаю як так вийшло тому що кожного дня ідучи до школи я уважно оглядали криницю. це просто диво якесь! хоча я думаю хтось взяв додому мою хустку але потім повернув її на місце, дякую тій людині хто поклав хустку саме туди.а коли я прийшла додому і розповіла мамі про те де і як я знайшла загублені хустку вона промовила: -вірь у дива,дитино моя.
