Дорога, Еміліє!
Як твої справи?Ти вже ,мабуть,намалювала цю картину,яку ти вже давно хотіла намалювати?Цікаво було б подивитись на неї!Отже,так,як давно я тобі вже не писав(ла),пробач мене!З цим навчанням я забув(ла) про все на світі!Що ж,в мене все гаразд...Не так давно, я заробив(ла) хорошу оцінку з математики.Через це я такий(а) радий(а)!Погода в нас погана!Вже майже дві години лиє дощ!А я так хотів(ла) піти на прогулянку!Ех,шкода...А так,я більше нічого не маю нового та цікавого.Еміліє,пробач,що так довго не писав(ла) і тут написав(ла) так мало!
А що у тебе нового?Яка у вас погода?
Твій(я)
Весна - час коли все розцвітає, та, ніби, народжується знову. Найпрекраснішим явищем, яке сталось цього місця - це довгоочікувані канікули. Під час цього прекрасного тижня, я відчув(-ла) найрізноманітніші емоції, та найяскравіші враження. Я зі своїми друзями та їхніми батьками вирушили у подорож у Карпати. Ми дуже весело та енергійно провели час: грали у різні ігри, катались на велосипедах, стрибали на батуті. Також ми ходи у ліс, та збирали різні квіти. Мені надзвичайно цей відпочинок, було дуже весело.
