Підкреслити дієприслівникові звороти і одиничні дієприслівники як члени речення. Одчинчючи вранці вікно я раз у раз бачу ряд квітучих агав. Перескочив окіп скупавшись у материнці і родинах і знов опинився на стежці. Антін заснув не погасивши світло. З-за рогу будівлі гуркочучи і клацаючи виїхав новенький трактор. Ходили між рядами пригинаючись. Я працював зціпивши зуби і майже не відпочиваючи. Оповідни легенди перекази хлопчик слухав затамувавши подих.

Дехто з моїх однолітків байдуже ставиться до свого здоровۥя. Мовляв, що зі мною станеться, якщо я раз чи два затягнуся цигаркою, спробую трохи пива чи ще чогось. А шкода, як відомо, буває відчутною. Дитячий організм дуже швидко звикає до нікотину та алкоголю. Всі вважають такі звички шкідливими. А от цілоденне сидіння перед телевізором, комп’ютером ніхто не вважає шкідливим, а однією з форм відпочинку. Хоча це далеко не так. Так само існує думка, що заняття спортом потрібні тільки спортсменам, а звичайним школярам вони ні до чого. Запевняю вас, що ця думка хибна. Я вважаю, що спорт обۥєднює людей, зміцнює здоровۥя і характер, розвиває силу і терпіння, спритність і швидкість, витривалість і мужність. А ще спорт приносить людям масу позитивних емоцій.
Кожна людина має право по-своєму ставитися до занять спортом. Одні вважають, що необхідно займатися певним видом спорту, інші – що достатньо декількох вправ ранкової гімнастики. Є і такі, що вважають за правильне просто переглядати по телевізору спортивні передачі. Тоді про яку користь для здоровۥя може іти мова?
Я вважаю, що спорт – це важливий крок до здорового життя, це здоровۥя та сила. Якби не заняття спортом, школярі хворіли би набагато більше. Адже дитячий організм тільки розвивається. А сидячи в школі за партою, вдома за комп’ютером, ми перевтомлюємося. Як відомо, у втомленої людини рівень працездатності практично дорівнює нулю. І тільки правильне чередування розумової і фізичної праці перемагає втому. Якби не заняття спортом

В одном маленьком городке жили самые разные машины. И почти все жители этого городка жили дружно и счастливо: они были вежливыми и добрыми, знали все правила дорожного движения и очень уважали дорожные знаки и великого учителя Светофора. А почему все жители? Да потому что жил в этом сказочном городке один непослушный Грузовичок, который ни с кем не дружил, никого не слушал и не хотел учить правила дорожного движения. Много раз из-за этого Грузовичка на дорогах города едва-едва не случались аварии. Но машинки-жители были настолько добры и вежливы, что не наказывали Грузовичка за его несносное поведение.

Однажды жители городка решили построить гараж для большой пожарной машины. Экскаватор вырыл огромную яму для строительства гаража. Дядюшка Светофор поставил около ямы дежурного - знак «Въезд запрещен», чтобы машинки-жители случайно не зазевались и не упали в эту огромную яму. И все бы хорошо, да только наш непоседа Грузовичок (как мы уже говорили) совсем не знал правил дорожного движения и не уважал дорожные знаки. И потому в один вечер, когда Грузовичок веселился на улице, он подъехал очень близко к опасной яме, несмотря на все предупреждения знака-дежурного, и, конечно же, свалился в эту яму.

Очень перепугались жители городка и поспешили нашему герою - недотепе. Дядюшка Подъемный Кран вытащил Грузовичок из ямы, добрая тетушка Скорая принялась залечивать вмятины и царапины, а меленькие легковые машинки принялись угощать его теплым машинным маслом. Увидел Грузовичок как ухаживают за ним все жители городка и стало ему так стыдно, что он заплакал и конечно же все машинки принялись успокаивать нашего героя и простили его.

И вот как только наш Грузовичок выздоровел, он сразу же отправился в школу к дядюшке Светофору и начал учить правила дорожного движения и дорожные знаки. С тех пор все жители этого замечательного городка стали жить дружно и счастливо.