Укайньска мова 4 клас вправа212 вашуленко​

На дворі була холодна зима. Термометри наче сказились, показуючи неймовірні цифри з позначкою "мінус". Ми з батьком поралися коло хати, прибирали сніг з асфальту, поки мама готувала нам обід та гарячий чай. Мене змушував мружитись чарівний блискіт снігу. Помітивши, що я добре натомився(натомилась), батько дозволив мені відпочити і я сів(сіла) на стілець що нас у садочку. Я роздивлявся(роздивлялась) навколо і випадково помітив(помітила) маленьку дівчинку на сусідньому подвір*ї, що кружляла навколо великого дерева. Мені стало цікаво, що так привернуло увагу маленької сусідки, я підійшов(підійшла) ближче і зрозумів(зрозуміла), у чому справа. Дівчинка марно намагалась дострибнути до висячої гілки яблуні, аби накормити шматочком сала двох дрібненьких синичок. Мені дуже захотілось до й і в мене виникла ідея. Я миттю побіг(побігла) до батька і попросив(попросила) його домопогти мені зробити кормушку для птиць. Батько не відмовив і ми одразу прийнялися за роботу. Доски, гвіздочки, шнури... Робота кипить! Вийшла у нас дуже проста, але зручна і красива кормушка. Я взяв(взяла) її, прихопив(прихопила) пару шматочків сала і пішов(пішла) у гості до сусідки.
Коли дівчинка побачила кормушку, вона дуже зраділа. Її очі блищали вдячністю, а посмішка була найщирішою. Я допоміг(до й повісити кормушку на гілку, ми поклали туди їжу для пташок і разом гали, як вдячно нам цвірінькають синички.
Так я зробив(зробила) добре діло і познайомився зі своєю маленькою сусідкою. 

Усі гравці «гуси-лебеді» стоять «в хатині». Біля однієї із стін кімнати. 
Збоку стоїть «вовк». 
Перша частина музики - діти легко і стрімко біжать до протилежної стіни («в поле»).

 Друга частина музики - виходить на чотирьох лапах «вовк» і рухається в довільному напрямі, а «гуси-лебеді», стоячи на місці, «помахують крилами».

Третя частина музики - «гуси-лебеді» стрімко тікають «в будинок», а «вовк», ставши на ноги, прямує кого-небудь з тікаючих і намагається зловити.

З повторенням гри вибирається новий «вовк».