1) Трансформувати подані складні сполучникові речення в безсполучникові. 2) Записати змодельовані речення, уживаючи потрібний розділовий знак між частинами.
3) Накреслити схеми.
1. Ми прислухаємося до річки, і вона знову затріщала за верболозами (М. Стельмах). 2. Народ твердо вірив у те, що наполеглива праця на власній землі приносить не тільки багатство, а й задоволення та радість (Г. Тарасенко). 3. Геніальні твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки доводять, що українська мова є мовою великого й гордого народу (Б. Харчук). 4. Слова Київ, Русь, Україна з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії (Р. Радишевський). 5. Українці пишаються своєю рідною землею, бо вони споконвіку люблять і шанують батьківський край (Г. Тарасенко). 6. Змієві вали не дійшли до нас у своїй первозданній величі, бо від часу їх спорудження минуло майже дві з половиною тисячі літ (М. Федоренко).
4) Виразно прочитати записані безсполучникові складні речення.
5) З’ясувати, яка інтонація властива цим синтаксичним конструкціям (записати у дужках).
