Запропоновані речення потребують досконалішої редакції. Відредагуйте їх. 1. Виходячи з вагона, у моєї валізи відірвалась ручка.
2. На протязі зовсім короткого часу Василь став самим відомішим шахматистом України.
3. Поскільки гість не знав української мови, ми стали розмовляти по російській.
4. Сидячи в автобусі, мені стало млосно й дуже заболіла голова.
5. Постовий міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода.
6. Серед заходів по відзначенню цього свята були слідуючі: виступи музичних колективів,
конкурси, вікторини.
7. Почувши ці слова, перед нами постає мужня людина.
8. Змагаючись між собою, учням вдалось досягти успіхів.
9. Повернувшись додому, Сергія чекала сім'я.
10. Розглядаючи цю гілку черемхи, мені згадалося дитинство.
11. Слухаючи музику Лисенка, нас не покидало почуття гордості за Україну.
12. Ледве навчившись ходити, у нього виникла потреба малювати.
13. Думаючи про неї, мені стає радісно.
14. Повернувшись з роботи, їм хотілось відпочити.
15. Ми стежили за малюючим хлопцем.
16. Лист, пожовтівший від часу, лежав на столі.
17. Найбільш відомішим твором І.Франка є "Каменярі".

За це теж ів

Мати та п'ятирічна донька Дарина прийшли до дому й почали думати щоб таке подарувати бабусі на день народження.
Дарина - Мамо, я хочу подарувати бабусі ведмедика.
Мати - Даринко, бабуся вже доросла, давай краще ёё подаруємо те, чого в неё ще не має?
Даринка - Я знаю що її треба! Давай но мі її подаруємо кошеня? В неї є миші, а кішки немає.
Мати - Дуже добра думка, але давай так, ми з тобою спечемо тортик, потім купимо кошеня, причепимо на нього бантик й покладемо його в корзину? Адже, бабуся зрадіє коли побачить маленьке, пухнасте чудо!
Дарина - Добре, давай. Мамо, тільки я сама буду нести кошеня.
Мати - Будеш ти нести кошеня

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці.