І. Ходити - сходити;
писати - списати;
шити - зшити;
губити - згубити;
топтати - стоптати;
кидати - скидати;
ховати - сховати;
фантазувати - сфантазувати;
єднати - з'єднати;
сипати - зсипати;
чистити - зчистити;
брати - зібрати;
вести - звести;
косити - скосити;
штовхнути - зіштовхнути;
їсти - з'їсти;
хотіти - схотіти;
куштувати - скуштувати;
танцювати - станцювати;
грати - зіграти.
Вид дієслова у більшості слів змінюється (недоконаний - доконаний). Перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах») пишемо с-.
ІІ. У садку потрібно скосити траву і зчистити від піску доріжки біля альтанки. Андрійку, ти можеш до зібрати скошену траву і зсипати її у яму?
І. 1. Він шукав. Придивлявся до облич, що миготіли перед очима, ходив довго з вулиці на вулицю, і дріж проходила йому по тілу, коли візники гукали на нього або дзвоник трамваю несподівано гримів йому коло вуха (В. Підмогильний). 2. І хоч тепер уже лягла утома і борозни прорізали чоло, я все ж радий, що кожну кому в своїх піснях я напоїв теплом (Д. Фальківський). 3. Щоразу, коли погляд ваш зупиняється на пам’ятникові Лесі Українки в Києві чи коли ви зупинитесь в алеї придніпровського парку, неминуче, мабуть, подумається вам: є в цих прекрасних образах щось і від неї самої, від авторки, від натхненної жінки-митця Галини Кальченко (О. Гончар).
