134. 1. Спишіть.
Город біля хати
Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на
круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Жи-
ве тіло кобз, пахуче, припорошене жовтим пилом, поросле пелюстками, сві-
титься й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою.
Скільки того сміху на городі — всі соняшники сміються, веселі, тільки підійди
до них (Є. Гуцало).
2. Підкресліть дієприкметникові звороти. Поясніть уживання розділових​

Если бы настоящей дружбы не было, то во всем мире царили погром и но настоящая дружба в нынешнее время редкое явление. можно казаться лучшим другом, но не быть им. настоящая дружба — это прежде всего, уверенность в том, что человек, которого ты считаешь своим другом, не оставит и не предаст в трудную минуту, будет держать в тайне то, что ты ему сказал. вот это самое главное в настоящей дружбе для меня! настоящий друг никогда не посоветует ничего плохого, и будет стараться сделать все, чтобы тебе было лучше.          да, на земле всегда найдется тот, кого можно будет называть настоящим другом. на всей протяженности твоей жизни вы вместе будете преодолевать трудные препятствия на вашем пути, будете всё делать сообща. настоящий друг — это навсегда, чтобы ни случилось! даже если вас разлучит судьба, то на сердце останутся приятные воспоминания об этом человеке!           в моей жизни пока есть два человека, которых я с гордостью могу назвать настоящими друзьями — это инна и настя. чтобы ни случилось, они всегда мне в трудную минуту, давали дельные советы. я им поистине за то, что они есть на земле! я всегда буду помнить, что были такие девчонки!

Зачин: 
За давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «Кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку:
— Навчи нас, як вити гніздо.
Бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. Зібрала вона всіх птахів і почала вчити. Спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець.

Основна частина:
—    Я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. Ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд.
Після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок.
—    І я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. Відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк.
Потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо.
—    Оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. Ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда.
Тим часом сорока робила своє. А нетерплячі птахи один за одним відлітали геть.
Зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. А їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. Сидить і туркоче-торочить щось своє:
—    Тягни три трісочки, тягни три-и. Сорока саме клала прутик. Почула, що туркоче горлиця, і каже:
—    Не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить.
Горлиця ж торочить своє. Нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці.