Вже (прислівник) сонце (іменник) скотилось (дієслово) до (прийменник) темного (прикметник) бору (іменник) і (сполучник) в (прийменник) темному (прикметник) промінні (іменник) купало (дієслово) і (сполучник) яри (іменник), лани (іменник), і (сполучник) веселую (прикметник) гору (іменник).
(Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками та додатками).
Вже підкреслити пунктиром з крапкою;
сонце – однією лінією;
скотилось – двома лініями;
темного – хвилястою лінією;
до бору – пунктиром з крапкою;
темному – хвилястою лінією;
в промінні – пунктиром з крапкою;
купало – двома лініями;
яри – пунктиром;
лани – пунктиром;
веселую – хвилястою лінією;
гору – пунктиром.
буду писати про вулицю мого дитинства від себе.
Як втону в згадках про дитинство. Пам'ятаю друзів, веселі моменти, місця, вулиці... Найрідніші вулички, повністтю засаджані деревами й квітами. Йдеш а тобі з лівої сторони тюльпани, з правої гвоздики, іриски(півники). А які смачні сусідські абрикоси і вишні. Такі соковиті, налиті... Взимку, коли все вкриває біла ковдра, не менш гарно. Ти йдеш немов у зимовій казці. Усі дерева білі, вкриті снігом, а тому що їх багато і високі то складається враження немов під кришталевою чарівною аркою проходиш.
Це такі незабутні емоції...