В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.
ответ:
на мою думку, іншомовні слова засмічують нашу рідну мову. звісно, кожна мова чарівна, по-своєму неповторна та прекрасна. але потрібно поважати свою рідну мову, бо якщо ми будемо доповняти українську мову іншомовними слова, то вона скоро втратить свою красу та мелодійність.
потрібно розмовляти на тій мові, якою розмовляє твоя країна. в україні українська мова, в угорщині угорська, в німеччині німецька, в ії ійська та інші. я вважаю, потрібно бути патріотом своєї країни, зберігати давні звичаї свого народу та розмовляти тією мовою, якою розмовляли наші пращури.
робимо висновок, що мову треба берегти, бо якщо ми засмітимо її іншомовними словами, ми в решті в решт втратимо її. шануйте свою мову і країну, як батьків та батьківщину!
объяснение:
