Розставте розділові знаки: 1. Наш обов»язок сумлінно вчитися і допомагати батькам.
2. Ми чуєм трав зелений крик дощів задумані рефрени.
3. I так свіжо і синьо у небі й душі тільки никнуть квітки посмутнілі.
4. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллеться.
5. I сонце й день і вишня в цвіті і творчості крилата мить.
6. Безмежний золотий пшеничний лан.
7. Якось раз над містечком тиха місячна погожа ніч.
8. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи.
9. Усякі дерева були в саду молоді й старі знайомі і незнайомі високі й низькі.
10. Рівний залитий сонцем степ одразу принишк.
11. Шумлять сади над берегами в моеї юності краю.
12. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.
13. I сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать натоптану злобою і болем.
14. Ні не вагання рівновага стала долею митця.
15. Сидить батько кінець столу на руки схилився не дивиться на світ божий тяжко зажурився.
16. Усе було сучасні й давні пісні відомі й записані Нечуєм- Левицьким журливо-ліричні та з вогнемз «дригом».
17. Тут були і авіатори і танкісти і артилеристи.
18. Люблять жінки свою ланкову за слово тверде за веселу вдачу й надійну дружбу.
19. Наш обов»язок сумлінно вчитися і допомагати батькам.
20. Наша дума наша пісня не вмре не загине.
21. Вся долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими хвилями. 22. Вранці вдень і ввечері я чекаю звістку. 23. Як гостро свистить гострокрила примхлива одважна бездумна безумна як світ і життя ластівка.
24. В своїй хаті своя й правда і сила і воля. В яру колись гайдамаки табором стояли лагодили смолоскипи ратища стругали.