Підкреслити однорідні члени речення. Яким вони с членом речення? • На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, клени (А. Шиян). море знай собі гуляе, і не кипить, і не горить (ЛГлібов).

• А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману.

• На липах з'явилося свіже, молоде, пахуче листя (В. Собко). І вдень, і ввечері там соловей співав (Л.Глібов),​

Назви місяців
Люблю я СІЧЕНЬ за санчата
І що він віхолой СІЧЕ.
А ЛЮТИЙ я люблю не дуже-
Мороз ЛЮТУЄ і пече.
За сік з БЕРІЗ люблю я перший,
 Весняний місяць і тому
На БЕРЕЗЕНЬ чекаю дуже,
Ви розумієте чому.
За ним все КВІТНЕ і буяє
Бо КВІТЕНЬ місяць настає
І спів пташиний лине всюди-
Такі в природи чари є.
ТРАВА росте і буде їжа
Корові, козам і кролям.
Візьму косу- у ТРАВНІ будуть
Усі долоні в мозолях.
 Аж ось і ЧЕРВЕНЬ - ЧЕРВОНІЄ,
Варення баночки стоять,
І хлопці юрбами до річки
Ні не біжать - таки летять.
А я вже ЛИПУ "обдираю"
Бо ЛИПЕНЬ місяць вже настав
 А в СЕРПНІ - збори урожаю
Отут втомився я і став
Чекати осінь - відпочинок
Для мене, а не нашіх бжіл-
Вони над ВЕРЕСОМ літають
Ой, щось я меду захотів.
На дворі вітер, все ЖОВТІЄ
Бо ЖОВТЕНЬ в світі настає
А ЛИСТОПАД сурмить, як може
І ЛИСТЯ падає, гниє
А ГРУДЕНЬ -місяць підсумковий
Дорога в ГРУДКАХ -важко йти...
Отак по троху розібрали Ми назви місяців, брати...

    Я думаю, лето - самое лучшее время года, потому что тепло, вокруг очень красиво и у нас есть чудесная возможность отдохнуть. Лето - время отпусков и каникул. Мы можем поехать куда угодно, проводить время у реки или озера на свежей зеленой траве, плавать в теплой воде, или подняться в горы, или играть в различные игры, кататься на велосипеде и т.д. 
    Я расскажу самый запоминающийся момент за летние каникулы. В июле мы всей семьёй ездили в лес на шашлыки. Развели костер, приготовили мясо для жарки и поставили палатку. Пока родители занимались приготовлением обеда я ушел в лес, чтобы нагулять аппетит 
    Как красив был лес в этот день… В воздухе пахло цветами, медом и земляникой. Все вокруг было зелено, лишь стволы деревьев ярко выделялись на темно-зеленом фоне .Птицы щебечут на своем языке, стучит дятел. 
    И вдруг я слышу подозрительные звуки… Как будто кто то передо мной. Я оглянулся и увидел …змею! У меня перехватило дыхание. Я не запомнил как она выглядит, потому что сильно перепугался и начал медленно отходить назад, а потом рванулся как можно быстрее к нашему лагерю. Я не стал рассказывать об произошедшем маме, что бы она не волновалась. Вскоре, пообедав и повеселившись, мы собрались и поехали домой. 
    Эх…Как быстро летит время. Жаль, что нельзя воссоздать те моменты ,те ощущения ,которые ты пережил во время каникул. Но остаётся верить, что следующее лето будет таким-же незабываемое!