Телефон для багатьох в останні рок став вже не розкшшю , а засобом зв'язку. Це річ яку ми використовуємо кожен день , навіть не задумуючись чи потрібно чи ні.Мобільні телефони змінили світ – немає потреби аргументувати очевидність цього факту. Мобільні телефони стали частиною нашого життя. З їхньою до можна не лише подзвонити, але і сфотографувати, і отримати гроші, чи заплатити за послугу, зіграти в улюблену гру, чи дізнатися останні новини. Без телефона жити неможливо. З людьми починає творитись бозна що коли він залишається удома, а якщо уявити життя без інтернету , то тоді це взагалі не життя а смерть. Проблема телефонів є нині дуже актуальною . Так від них є багато позитивних речей. Та загравшись у "Мобільне життя" ми починаємо забувати про спілкування , звичайне , живе , нестримне , жив і емоції, ми забуваємо помічати світ , помічати зміни , реагувати на друзів. А чи потрібні дійсно телефони? Так , можливо , Проте потрібно не забувати про живе спілкування. Якось так , правда сумніваюсь , здається дискусійногоо.
Український народ ще з давніх-давен називав книгу джерелом знань. Я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. Вона навчає, підказує, допомагає розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. Мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, допомагає перетнути тисячі кілометри... Хай немає у мого друга ніг та рук, хай він е вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі. Я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
