Перепишіть речення, виправте помилки та розставте розділові знаки. Зробіть синтаксичний розбір та накресліть схему речення. Якби не жовте листя в садках то можна булоб подумати що на дворі не бабине літо а справжнє літо.

Займенник— повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .

В українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.
Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.

Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.

    До теми «Чергування приголосних звуків» можна навести такі приклади прислів’їв та приказок:
    1. Коли не знаєш дороги, не виїжджай з дому. -  В дорозі і батько брат.
    Пояснення: у словах дороги-дорогі відбувається чернування г - з.
    2.  Бити дурня – шкода кулака. - Чоловікова сила - в кулаці, жінкина - в сльозах.
     Пояснення: чергування відбувається у словах кулака-кулаці (к-ц)
    3. Брехати - не ціпом махати. - Бреше, аж курява встає.
     Пояснення: у словах брехати-бреше відбувається чергування приголосних х-ш.  
    4. У всякої пташки свої замашки. -  Нікому сама птаха в руки не вскочить.
     Пояснення: у словах пташки-птаха відбувається чергування ш-х.