Наше минуле - неоціненний скарб. Завдяки нашим пращурам ми маємо життя і різні можливості, яких вони були позбавлені. І забуваючи ті славні подвиги і боротьбу пращурів, ми принижуємо себе і втрачаємо гідність перед лице народу. Якщо б можна було уявити собі, що сталось би з світом якби в минуломи всі були байдужими до долі своєї Батькивщин. У яких у мовах ми б тоді жили? Боляче навіть думати про це...
Що тільки не було на шляху нашого народу. І кровопролитні війни, і безприривний голод, і страшна руїна, але герої з хоробрим серцем вірили і не здавалися, боролися і перемагали! Так залишимо ми згадку про них в наших сердцях! Віддячимо за свободу, за рідну мову, за родючу землю і за власну роину!
Ми маємо шанувати всі ті сили та поривання, спрямовані на покращення майбутнього! Не забуваючи історію і діючи з натхненням пращурів, ми самі будуємо власну історію і майбутє.
Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені стало цікаво і я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило. До лави підійшла дівчина трохи старша за мене і побачивши в моїх руках книжку, посміхнулась і розповіла про те, як вона вже не сподівалась відшукати її. Ми багато розмовляли і знайшли багато спільного в нашому світогляді і інтересах. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій книжці, що я вирішила повернути.
