1. Зробіть морфемний розбір педагогічних термінів вчитель, непедагогічно, розвивальний, загальнопедагогічний, метод. 2. Визначте словотворення поданих педагогічних термінів.
Співробітництво, навчально-виховний, пізнання, інноваційний, аморальний, ЗОШ, пояснювально-ілюстративний, черговий, шкільний.

3. Розшифруйте подані абревіатури і графічні скорочення.
ЗВО, грн., гр., ЗОШ, проф., к.п.н., див., МВС, і т.ін., ТОВ, млн., л-ра, пор., с.

ВИРІШАЙ ЩО БУДЕШ ПИСАТЬ Людина поділила всі частини мови на головні й другорядні. Тепер перші – величаються й задирають ніс, а другі скромно відсиджуються на задньому плані. А мені хочеться віддати належне саме останнім трудягам – службовим частинам мови

До них ставляться непомітні союзи, частки й приводи. Ці коротенькі слова навіть не є членами пропозиції, от так обділила їхня мудра людина. Але саме вони стануть сполучним або навпаки поділяючою ланкою, коли потрібно грамотно побудувати пропозиція

Ну, куди ми без союзів: сурядних і підрядних? Як зв’язати нам прості пропозиції й показати залежність одного від іншого? Одні союзи виконують розділову роль «або, або», інші противительную «але, зате». Це що стосується сурядних, а от підрядні й зовсім указують на тимчасові рамки «як тільки, поки», порівнюють «начебто, немов», ставлять у певні умови «якби, чи».

А куди б ми пішли без приводів? Як би змогли позначити залежність великих іменників від інших слів у пропозиції? Навіть непохідні приводи, такі як «на, в, до, про, через», і ті надають значеннєве навантаження вираженню. А вуж похідні, утворені від самостійних частин мови, і поготів.

Складність у цьому випадку полягає в тому, щоб розібратися, чим є в кожному конкретному випадку слово. Так, «у плині ріки» і «протягом доби». У першому вираженні використовується іменник, а в другому – складовій привід

И, нарешті, частка, здатна внести в пропозицію певний відтінок, додати інтонацію. «Хіба, саме, винятково, чи» – це всі службова частка, що в одному випадку вносить питальну ноту, в іншому – уточнюючу, у третьому – обмежуючу й т.д. А відомі всім заперечливі частки «не й ні» взагалі не мають потреби вкомментариях.

Тепер – Те ви згодні, що мова без службових слів стала б нудна й одноманітна? Часто ми просто не змогли б грамотно виразити свою думку, додати їй потрібну інтонацію й відтінок, не будь у російській мові цих незаслужено скривджених союзів, часток і приводів. Маленькі, коротенькі слівця творять великі справи, і слава їм за це.

Багатство й розмаїтість нашої мови – це не тільки величезна кількість іменників, прикметників або дієслів, але й правильне застосування їхнього лексичного значення, і вчасно вставлене службове слово

Робота в шкільному саду. 
На шкільне подвіря прийшла довгоочікуванна весна. З -під сонної землі почала проростати молода травичка. Усім класом ми вирушили на шкільний двір саджати дерева. Спочатку дівчата білили стовбури дерев, а хлопці зрізали сухе гілля. Потім усі радісно та дружно взялися висаджувати молоді саджанці. Наша вчителька Олена Степанівна також нам допомагала. Коли усе було зроблено, вона усіх нас похвалила і сказала: "Тепер у нашій школі найкращий двір, а молодий садочок буде довго-довго милувати око!"