ответ: 1) УТОЧНЮЮЧІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Уточнюючими членами речен¬ня називають такі члени речення, які вимовляються з особливою інто-нацією і уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних членів речення. Ці члени речення конкретизують зміст одноіменного члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даю¬чи йому іншу назву; відповідають на питання: а як саме? а який саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнюю¬чою інтонацією і на письмі виділяються комами, рідше — тире.
“Внизу, за скелями, глухо шуміло море” (О. Донченко) (уточнююча
обставина — де саме внизу?).
Уточнюватися можуть і головні члени речення, і означення, і додатки, і обставини:
1) підмети:
“Ще будем жити ми- і я, і ти!” (П. Тичина);
2) присудки:
“Від вибухів у вухах шуміло — ревло, гуло і гупало» (з журн.);
3) додатки:
На уроці повторювали другорядні члени речення, зокрема
додатки,
4) прикладки:
“Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу
на папері”(І. Нечуй-Левицький);
5) означення:
“За круглим, чорного дерева столом, сиділи сухорлявий і
жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький»
(Н. Рибак);
6) обставина:
“Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата”
(Ю. Мокрієв). 2) розширюють змiст реченя
Объяснение:
Відповідь:
A Позначте речення з однорідними членами :
(5) Його справою були переважно полювання та рибалка.
(2) Він знав, що сон був ніби й не сон, бо все повторювалось, продовжувалось, плинуло так, як буває і в справжньому житті.
(4) Волин підводився, снідав щось і рушав у ліс.
(7) Але з тимцілком справлялися й менші брати, Волинові лишалися Ліс та Озеро
(8) Йому минуло чотирнадцять, він витягся, змужнів, але водночас у рисах його обличчя й постави лишалася ще загострена, навіть болісна тонкість, напруженість ще не розквітлої квітки, яка ось-ось із пуп'янка вибухне повним цвітом, але ось-ось (Юрко Покальчук).
Б Позначте речення, в яких є дієслова 2 дієвідміни
(3) Але як він прокидався і нічого поруч не було, нікого не було, він
був у лісовійхижці, яку збудували батьки; поряд спали сестри і брати.
(4) Волин підводився, снідав щось і рушав у
ліс.
В Позначте речення, у якому вжито активний дієприкметник
(8) Йому минуло чотирнадцять, він витягся, змужнів, але водночас у рисах його обличчя й постави лишалася ще загострена, навіть болісна тонкість, напруженість ще не розквітлої квітки, яка ось-ось із пуп'янка вибухне повним цвітом, але ось-ось (Юрко Покальчук).
Пояснення:
До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте, стоять.
Активний дієприкметник називає ознаку предмета, зумовлену дією того самого предмета: вогнище погасло — погасле вогнище; вогнище згасає — згасаюче вогнище.
