10. Установіть відповідність між дієприкметником та його ознаками. 1б А активний стан, минулий час, доконаний вид Б пасивний стан, теперішній час, недоконаний вид В активний стан, теперішній час, недоконаний вид Г пасивний стан, минулий час, недоконаний вид 1 ріжучий ніж 2 затверділа речовина 3 бачений світ 4 важлива подія 5 обговорювана проблема

Группа

The best 10-Б
2 фев 2014 в 14:16
Майже всі люди важко переносять самотність. Іноді людина сама
винна в тому, що вона самотня, але .ж буває і так, що ніякої вини
самотньої людини
в тому нема.Однак у більшості випадків провина за самотність до деякої
міри лежить на нас самих.
Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди його не
люблять, що він не користується такою популярністю, як інші,
повинен усвідомити: людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть
у стосунках між двома людьми необхідно, щоб кожен з них робив
певний внесок для їх підтримування. Якщо з таких стосунків користь
має лише одна сторона, то, зрозуміло, що з часом друга втратить до
них інтерес.З однією людиною ми підтримуємо
зв'язок тому, що вона вміє цікаво говорити, від другої ми дістаємо
важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку
(особливо це стосується прекрасної статі), четверта — оптиміст і
вміє підбадьорити людину, п'ята завжди готова дати добру пораду.Проте є люди, які у стосунки не роблять ніякого внеску, щоб
їх покращити, а лише вимагають від них то одного, то іншого.
Зрозуміло, що мало хто поважатиме таких людей, а намагатиметься
обмежити зв'язки з ними, звести їх до мінімуму. Цікаво, що саме
такі особи часто дивуються, чому їх перестають поважати і
припиняють з ними стосунки.Деякі не користуються повагою через те, що їх не цікавлять
інші люди. Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось
захоче висловитися, вони його не слухають, першої-ліпшої нагоди
перебивають, знову заводячи мову про себе.

Объяснение: Леся Украінка.В житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, гарноі природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – була письменницею Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.  

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.  

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.