Яким членом речення є виділене слово. Стомились хлопці, присіли спочити.
А присудок В означення
Б додаток Г обставина
1б.
Прямий додаток є в реченні.
А Був хліб святинею для мене.
Б Зорі в небі гомонять з місяцем.
В Квіткам шепоче щось вітер України.
Г Од ренетів духмяність ллється.
1б
Неузгоджене означення є в реченні.
А Зіграй мені осінній плач калини.
Б Зелене листя вкриває землю.
В Стоїть в задумі сива мати.
Г Блискучий сніг падає на поле.
1б.
Установіть відповідність, яким членом речення виступає виділене слово:

А
Б
В
Г

1

2

3

4

Синтаксична роль 1. означення 2 компонент складеного
дієслівного присудка 3 обставина 4 додаток

А Батька попросили оновити старий сценарій.
Б Сашко вийшов сказати кілька слів. .
В Дід любив спати під дубом.
Г Живу бажанням творити добрії діла.
Д Оженитися – не дощик переждати.
4б.
5.Означення, виражене прислівником, є в реченні
А На кожному крилі городу росли кущі барвінку.
Б Зійшов над хатою місяць уповні.
В Нарешті настав час розлучатись.
Г Молодість здатна творити неймовірне.
1б.
6.У якому реченні є обставина місця?
А Уранці випала роса.
Б Здалеку було чути грім.
В Діти побігли збирати груші.
Г Павло здригнувся від холоду.
1б.
7. У якому реченні є прикладка?
А «Кобзар» - настільна книга кожної людини.
Б Кущ осінньої калини паленіє у вікні.
В Недавно я прочитала оповідання « Осінній дощ».
Г Поезія – це праця зрима.
1б.
У якому рядку всі прикладки записані правильно?
А звіробій – трава, дівчина – красуня, грузинка – дівчина.
Б жук короїд, жаднюга вовк, трава звіробій.
В хлопець – богатир, Дніпро ріка, вовк – жаднюга.
Г гора Говерла, гриб паразит, заєць русак.
1б.
У якому реченні допущена пунктуаційна помилка?
А І лотоси біліли мов піали.
Б Роса, як сльоза, чиста, прозора.
В А дівчина була як сонце. ​

«Червону руту» співав увесь світ. Можливо, в ту мить, коли згасало його життя, ця незбагненна пісня також звучала в радіо- чи телепередачі, у кав’ярні чи ресторані, в сільській хатині чи міському парку…

У день поховання митця на Личаківському кладовищі мелодія «Червоної рути» завмерла… Як завмерли у місті Лева трамваї та тролейбуси, як завмерло умите сльозами багатотисячне братство, що вийшло проводжати композитора в останню путь.

Івасюк є ровесником ліверпульської четвірки, що стала музичним символом другої половини XX століття,— ансамблю «Бітлз», тому беззаперечно прийняв і, як більшість молоді 60-х рр., сприйняв новітню форму музичення. Будучи натурою з чітко вираженою національною належністю, Івасюк увібрав ідеї «Бітлз» творчо, перенісши їх на український ґрунт, поклавши початки новій, названій молодіжною, музиці в Україні.

Зазвучала «Червона рута», згодом — «Водограй». Ці пісні підхопив увесь світ — їх виконували польські, чеські, грузинські, японські ансамблі. Стало зрозуміло: народилася новітня українська естрада європейського рівня. У передмові до третьої, найповнішої збірки пісень Володимира Івасюка, виданої посмертно, Софія Ротару писала: «Молодий митець був улюбленцем свого покоління. У творах композитора лунала музика, народжена красою людей, чарівністю дібров та синіх гір, які надихали його вразливе серце. Творче спілкування з Володимиром Івасюком було святом…»

За таке коротке життя Івасюк встиг зробити чимало. Його творча спадщина налічує майже 150 пісень, камерні твори, симфонічні сюїти, музику до театральних спектаклів…

Та успіх композитора сприйняли не всі. Як кожна справді талановита людина, він мав чимало заздрісників і недоброзичливців, які славу Івасюкових пісень намагалися затьмарити скаргами й доносами…

Та час і Бог все розставили на свої місця. Уже посмертно Володимира Івасюка відзначено найвищою нагородою нашої держави — Національною премією імені Тараса Шевченка. Пісня «Червона рута» дала назву Фестивалю молодіжної пісні, який живе вже багато років (І. Лепша).

Володимир Івасюк народився в містечку Кіцмань на Буковині. Змалку опанував гру на скрипці. За прикладом батька — письменника Михайла Івасюка — записував народні пісні, обробляв їх мелодії. Після сімнадцяти років створив у школі вокально-інструментальний ансамбль, для якого написав свої перші твори — «Колискова для Оксаночки», «Я піду в далекі гори». Писав пісні й навчаючись у медінституті.

• Доповніть переказ висловленням власного ставлення до творчості Володимира Івасюка, роздумами щодо її значення для української культури, а також щодо впливу його музики на розвиток української естради. Складіть перелік зірок української естради, відкритих фестивалем «Червона рута».

Объяснение:

Дієприслівник – це незмінна форма дієслова, яка нази­ває другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета.

Дієприслівники бувають доконаного й недоконаного видів.

Дієприслівники самі по собі на час не вказують. Дієприслівник доконаного виду означає дру­горядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основ­ної. Він відповідає на питання що зробивши?

Дієприслівники доконаного виду творяться від основи ін­фінітива дієслів доконаного виду за до суфіксів -вши, -ши: сказа(ти) – сказавши, побачи(ти) – побачивши, роз­цвісти) – розцвівши, перемог(ти) – перемігши.

Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за до суфіксів -учи, -ючи (від дієслів І дієвідміни) і -ачи, -ячи (від дієслів II дієвідміни): жив(уть) – живучи, розумі(ють) – розуміючи, бачать) – бачачи, сид(ять) – сидячи.

У кінці дієприслівників завжди пишеться буква и: поду­мавши, розповівши, розповідаючи, кажучи

Дієприслівник можна вживати лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії