Їду в метро. Їде в метро. Порівняйте характеристики речень. Що спільного? Чим відрізняються?

ВЧУСЬ.КОМ.ЮА » Твір з української мови » Кого з сучасників я вважаю успішною людиною

Кого з сучасників я вважаю успішною людиною

Будь-яка часова епоха має своїх героїв і невдах. Сучасна Україна примітна тим, що найбільш успішні люди і ті, хто гідний особливої поваги й уваги, зазвичай позбавлені тут таких почестей, які є у справжніх негідників і навіть злочинців. Проте, звичайні люди, як, наприклад, я, завжди можуть виділити по-справжньому успішних людей, які домоглися свого успіху не обманом і злочинними діями, а дійсною корисною діяльністю для суспільства. У нашій сучасній Україні такі люди є.

Я вважаю, що одним з найбільш помітних і успішних таких людей є Святослав Вакарчук. Навряд чи є в Україні така ж відома і популярна рок-група, як «Океан Ельзи», вокалістом цього музичного колективу й є Святослав Вакарчук. Думається, що завдяки творчій діяльності цієї групи і особливо її вокаліста рок став настільки популярний в Україні . Крім того, варто зауважити, що композиції групи виконуються рідною для її членів українською мовою, що послужило приємним додатковим фактором для популяризації української мови. Група «Океан Ельзи» кілька разів змінювала свій склад: змінився клавішник і басист, але це зовсім не зменшило її популярність, адже головною людиною та її лідером весь час залишався саме Святослав Вакарчук. Популярність «Океану Ельзи» не обмежилася однією лише Україною. Група користується суттєвою популярністю в країнах пострадянського регулярно буває в цих країнах з тривалими гастролями. Не є чужим колектив Святослава Вакарчука і для західноєвропейської сцени.

Але успіх Святослава Вакарчука полягає не тільки в його музичній діяльності. У всі часи для України вкрай важлива була громадська діяльність її провідних особистостей. У той час як багато хто з музикантів, інших людей творчості завжди займали зручну позицію, погоджувалися з чинною владою, якою б вона не була, Святослав Вакарчук ніколи не йшов на угоду зі своєю совістю. Він не боявся висловлюватися на користь звичайних людей, на боці яких була справедливість і чесність. Саме завдяки цьому він став популярний як громадський діяч і отримав повагу мільйонів українців.

Объяснение:

З найдавніших часів людин замислюється над тим, що ж таке
істина, та і є чи вона взагалі? Навіщо людині дані життя й у чому її
зміст? Це вічні питання філософії. Деякі люди вважають, що
істина – у знанні, інші – у вірі. Є ті, хто затверджує, що істина – у
почуттях людей. І кожний з них буде по-своєму прав
Немає чіткого визначення, що таке істина Кожна людина по-
своєму трансформує це досить абстрактне поняття. Завжди, за
всіх часів Даний текст призначений тільки для приватного
використання 2005 люди шукали істину в складних і піднесених
речах. На цьому тлі особливо вражає простота, з якого це поняття
розкривається в Булгакова. Бесіда Иешуа з Понтієм Пілатом дає
дуже просту відповідь на таке складне питання
На питання прокуратора “Що таке істина?” Иешуа говорить: “Істина
насамперед у тім, що в тебе болить голова, і болить так сильно,
що ти легкодухо помышляешь про смерть. …Ти не можеш навіть і
думати про що-небудь і мрієш тільки про те, щоб прийшов твій
собака, єдине, очевидно, істота, до якого ти прив’язаний”. От
вона, істина Иешуа не шукає її у високих словах і почуттях, а
бачить її в прості й, на перший погляд, повсякденних речах. Для
нього просто необхідно жити щирим життям, це єдино можливе
для нього стан
Створюючи цей образ, Булгаков показав, що й добро, і
милосердя, і любов до людей є наслідком щирого життя,
наслідком чесності з іншими й із самим собою. У сцені розмови
Иешуа з Понтієм Пілатом відбувається зіткнення двох істин:
позачасової, вічної істини Иешуа й “ершалаимской” істини Пілата
Прокуратор намагається підштовхнути арештанта до неправди, не
розуміючи його переконань: “Відповідай! Говорив?..
Або… не… говорив?”. Лише на мить він, здавалося б, осягає вічну
істину Иешуа, але виганяє неї, як бачення. Пиляють не приймає
неї, а тому й не проявляє милосердя до свого бранця
Помилкове життя, не приемлющая істину, “у всій вроді”
представлені жителями Москви. Вони брешуть, ніколи не
виявляють свої щирі почуття. Тільки два чоловіки у всьому місті
не бояться протиставити загальній брехні навколишню свою
власну чесність – Маргарита й Іван Бездомний. Останній зумів не
тільки визнати жахливими власні вірші, але й відмовитися,
назавжди відмовитися від їхнього написання. Обоє ці героя,
однак, не витримують “бою” з помилковим життям