Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію (Я — підмет, тобі — додаток, свою — означення).
Объяснение:
все написала,наче
ответ: Поставь лучший ответ
1.Сьогодні у нашій школі встановили напівавтомат.
2.На уроці математики нас вчили малювати півколо та півовал.
3.Марина дала мені пів'яблука,залишок розділила навпіл.
4.Напівроздягнений,я вибіг на вулицю.
5.Вона була напівзомліла,але продовжувала свою подорож.
6.Силами машинобудівних підприємств на основі використання наявних на заводах автоматичних і напівавтоматичних верстатів буде збудовано тисячі автоматичних ліній.
7.Перед дверима стоїть напівгола жебрачка.
8.Олена дала Марині пів яблука.
Объяснение:
