Морфологічний розбір не заплесканий

1. Я бачу, що у неточних римах на поприщі слизьке залізо.

2. Чи ти пригадуєш, старий майдане Львова, як тут стояв Іван Підкова?

3. Проплив перон. Він неживий. Він, звісно, не застогне. Може ще повернеться назад?

4. Душа моя стояла на колінах перед нетлінним образом твоїм, моя остання і гірка любове.

5. Здавалося, що із королівства Любові я несподівано потрапила до царства Страждань.

6. Напевне, так і не зумію загадку дива розгадати.

7. Кажуть, з неба вже три України посилають літа нам зозулями.

8. Не дайся, річко, пручайся, річко!.. Повір, і мене випрямляли не раз, здавалося, просвіт у вікнах погас.

9. Кажуть, люди нині відчужіли. Кажуть, навіть люблять упівсили.

Було (дієслово) видно (дієслово) яри (ім.) й (спол.) вузькі (прикм.) долини (ім.) з (прийм.) садками (ім.), з (прийм.) білими (прикм.) хатами (ім.). На (прийм.) горах (ім.), на (прийм.) золотих (прикм.) банях (ім.) та (спол.) хрестах (ім.) лиснів (дієсл.) тихий (прикм.) відблиск (ім.). Тихо (присл.) на (прийм.) горах (ім.), мертво (присл.) в (прийм.) балках (ім.) та (спол.) долинах (ім). Цвітуть (дієсл.) соняшники (ім.). Озвучені (дієприкм.) бджолами (ім.), вони (займ.) чомусь (займ.) схожі (прикм.) для (прийм.) мене (займ.) на (прийм.) круглі (прикм.) кобзи (ім.), які (займ.) земля (ім.) підняла (дієсл.) зі (прийм.) свого (займ.) лона (ім.) на (прийм.) високих (прикм.) живих (прикм.) стеблах (ім.). І (спол.) під (прийм.) кожним (займ.) кущем (ім.) можеш (дієсл.) натрапити (дієсл.) на (прийм.) це (займ.) кругле (прикм.), соковите (прикм.) сонечко (ім.), зриваєш (дієсл.), розламуєш (дієсл.) - і (спол.) лежать (дієсл.) на (прийм.) долині (ім.) дві (числ.) іскристі (прикм.) грудочки (ім.), натикані (дієприкм.) насінням (ім.).