ответ:
тропинка родном небо единственности в мире родины. у каждого они свои,неповторимые,но одинаково дорогие. для кого - то- это улица,где прошло детство, для кого - то- большой двор,где по вечерам звучала гитара и мелодичный голос пел о первой любви; для кого - то- это обычная сельская хата с кустом калины под окном,с бархатцами,которые посеяла мама,с рушниками в углу - в углу над образами. родная земля - это наша малая родина,где мы впервые услышали мамину колыбельную,познали первые радости и первые слезы,первые победы и поражения. родной является для нас земля,где мы родились. эту землю не выбирают,как не выбирают своих родителей. это сокровища,подаренные богом. я не понимаю людей,которые бросают свою родину. наша земля -украина. любить ее - это значит каждым своим поступком,каждым помыслом верно служить ей. мало говорить,что ты патриот, патриотом надо быть.
Нещодавно у наш клас завітала дівчинка. Вона була новенькою. Звуть її Софія.
Спочатку не знала, що сказати, ніяковіла, пекла раків. Почувалася не у своїй тарілці. Дівчатка самі почали розпитувати Софію. Спершу вона соромилася, але згодом усе минулося. У однокласниць було багато запитань, та пролунав дзвінок на урок. На першому уроці Софія була як у воду опущена. Вона пропустила одну тему. Та згодом, коли познайомилась із вчителями, а вони у нас найкращі, почала показувати товар лицем. Та й співрозмовниця вона цікава. За словом у кишеню не полізе. Здавалося, що у дівчини язик добре підвішаний. Та в цілому вона нам усім дуже сподобалась.
Ми вміємо дружити та вболівати один за одного, не розбиваємо глеків, тому новенька надзвичайно цьому рада.
