Діалог на тему збереження навколишнього середовища

144:

Називний  сто со́рок чоти́ри Родовий  ста сорока́ чотирьо́х Давальний  ста сорока́ чотирьо́м Знахідний  сто со́рок чоти́ри (чотирьо́х) Орудний  ста сорока́ чотирма́ Місцевий  на/у ста сорока́ чотирьо́х

322:

Називний  три́ста два́дцять два   Родовий  трьохсо́т двадцяти́ (двадцятьо́х) двох  Давальний  трьомста́м двадцяти́ (двадцятьо́м) двом   Знахідний  три́ста два́дцять (двадцятьо́х) два (двох)  Орудний  трьомаста́ми двадцятьма́ (двадцятьома́) двома́   Місцевий  на/у трьохста́х двадцяти́ (двадцятьо́х) двох

69:

Називний  шістдеся́т де́в’ять Родовий  шістдесяти́ (шістдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х) Давальний  шістдесяти́ (шістдесятьо́м) дев’яти́ (дев’ятьо́м) Знахідний  шістдеся́т (шістдесятьо́х) де́в’ять (дев’ятьо́х) Орудний  шістдесятьма́ (шістдесятьома́) дев’ятьма́ (дев’ятьома́) Місцевий  на/у шістдесяти́ (шістдесятьо́х) дев’яти́ (дев’ятьо́х)

435:

Називний  чоти́риста три́дцять п’ять Родовий  чотирьохсо́т тридцяти́ (тридцятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х) Давальний  чотирьомста́м тридцяти́ (тридцятьо́м) п’яти́ (п’ятьо́м) Знахідний  чоти́риста три́дцять (тридцятьо́х) п’ять (п’ятьо́х) Орудний  чотирмаста́ми тридцятьма́ (тридцятьома́) п’ятьма́ (п’ятьома́) Місцевий  на/у чотирьохста́х тридцяти́ (тридцятьо́х) п’яти́ (п’ятьо́х)

Мова живе, її життя. Її власна історія міститься в постійній її зміні: щезають старі звуки, появляються нові й вони міняються, як і форми слів, синтактичні звороти, значення слів. Увесь духовний і матеріальний поступ людства будується на мові, історія якої тісно пов'язана з політичною долею того народу, котрий нею говорить.

Мова - це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об'єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу - це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.

Мова - це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова - це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам'ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям.
Мова - це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова - найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.