Граматична основа простого речення, як правило, складається з підмета і присудка- головних членів речення (у реченні Я розповідаю підметом є слово я, присудком- розповідаю).
Проте у деяких реченнях (односкладних) вона може бути представлена одним головним членом (Світає. Встаю. Йду. Думаю.)
Речення, в яких є лише граматична основа, називається непоширеними.( Ліс шумить)
Ті, в котрих є хоча б один другорядний член речення- поширеними. (Ніч прийшла в місто).
Речення можуть поширюватися означеннями й додатками, але не обставинами (Глибокі борозни літ (М. Хвильовий)), оскільки обставина передбачає наявність дієслова-присудка. Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, от, он (Ось іКаховка (О. Довженко)).
У називних реченнях може бути наявна оцінка предмета чи явища мовцем, що виражається різноманітними частками та окличною інтонацією (От тобі й свято! Ну ймісто! Що за нахаба!)
Називні речення найчастіше вживаються в художньому, публіцистичному і розмовному стилях мовлення (Вечір. Тиша. Зорі).
дати відкоша, Велика Вітчизняна війна, з року в рік, цвітуть вишні, менш уважний, задирати носа, поряд з будинком, протягом року, двадцять три, Максим і Тетяна, Північний полюс, скласти подяку, гордіїв вузол
Наслухавшись розмов - керування
серпанкові мрії - узгодження
дуже солодко - прилягання
потреба відпочити - прилягання
жили душа в душу - прилягання
десять відсотків - керування
ламати голову над завданням - керування
двоє приятелів - керування
багато читають - прилягання
стримувати радість - керування
весняні квіти - узгодження
військове звання - узгодження
зібрати врожай - керування
чекаючи зуcтрічі - керування
прибули пізно - прилягання
Президент України - керування
лісова квітка - узгодження
Объяснение:
