ОЗНАЧЕННЯ є яких в реченнях

1) Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять.

2) 3 темного моря білява хвилечка до побережного каменя горнеться.

3) Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали.

4) Пристрибала до ялинки тиха білка-сіроспинка.

5) Ліси мої, гаї мої священні! Пробудьте нам вовіки незнищенні!

6) Дуба-велетня я чую мову, він — сама історія жива.

7) Стоїть у ружах золота колиска.

8) Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з’являється у нас на Україні вальдшнеп.

9) Усі мої ліси, удень такі привітні, схрестилися вночі із небом на шаблях.

10) Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий, скручений дудочкою листок, схожий на зморшкувате вушко.

11) Кремезна Варвара здивовано підняла на неї своє широке, землистого кольору обличчя

12) Плив корабель, роздираючи хвилі.

13) Та, може, вітер, трубадур осінній, від поля співом мудрим пропливе.

14) Я знаю: мова мамина — свята.

15) А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білий, то рожевий, то червоний, віночком зацвіте.

16) Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба.

17) Тече вода з-під явора яром на долину.

18) Півхлібини, п’ять цибулин та картоплин з десяток поклала мати в торбу подорожню.

19) Як хороше жити, мій друже, мій брате, коли тобі йде дев’ятнадцятий рік!

20) Знаменита панорама «Оборона Севастополя» збуджує в уяві кожного героїчне минуле в усій його величі.