Контрольна робота з укр. Мови

Є у любій нашій школі різні типи класів. 
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. 

У цих класах добрі діти, гарні та веселі, 
І відразу після школи мчаться до оселі. 

Не цікавить їх навчання та не тягне в школу, 
Їм пошвидше би до друзів і собі додому. 

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. 
І заходити до них вчителі бояться. 

Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, 
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. 

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу? 
Краще взялися б за розум та і йшли додому. 

Там вони би посиділи та поміркували,

- А чому ти вирішив стати лікарем?

- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!

- А я, мабуть, стану юристом. Мама примушує.

- Ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! В тебе абсолютно інші вподобання!Памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? А ти до нього потім мотор приробив?

- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.

- Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?

- Ти так думаєш?

- Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!

- Невже...Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається...

- Бувай, Петрику! Щасти тобі!