3. Прочитайте речення, назвіть слова, вживання яких не відповідає мовній нормі. Запишіть відредаговане речення: 1. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка.
2. Я рахую: ви вірно кажете. Я поступив би так само.
3. Приведу кілька прикладів.
4. Не можу ще надати якісь попередні висновки.
5. Редакція одержує багато листів на цю тематику.
6. Робітники жодної компенсації не отримали.
7. Всі ми маємо своє відношення до сучасних подій.
8. Рішення треба приймати на основі діючого чинного законодавства.
9. Всі, кого торкається дана тема, повинні висловити своє відношення.
10. Відношення у колективі були нормальні.
11. Мова йдеться про ядерну зброю.
12. Зустрічаєшся з такими юними обдарованими талантами і думаєш, як би зберегти їх для майбутнього.
13. Щодо мого навчання, то мама не мала до мене ніяких проблем.

Сьогодні зранку маленький каштанчик прокинувся від тривоги. Він розплющив оченята і ніяк не міг зрозуміти, що ж сталося, адже відчуття було неприємне. Роззирнувшись, він помітив, що впав із гілки, довкола немає його братиків і сестричок, немає міцного гілля, а лише земля и листя. Каштанчик заплакав, що ж тепер з ним буде, як він буде жити без товаришів, без рідних.
У цей час повз каштан проходили школярі. Галинка побачила маленького каштанчика і забрала з собою. Вдома вона з нього зробила фігурку і поставила поряд із фігурками, які були виготовлені із жолудів та горіхів. Каштанчик перестав схлипувати. Він у теплі, ним захоплюються і у нього з’явилися нові друзі: жолудь і горіх.

1) сприймання на слух та розуміння усного мовлення - аудіювання;

б словотворення, унаслідок якого відбувається об'єднання скорочених основ, скорочених і повних основ, а також утворення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці - абревіація;

б утворення похідних слів і граматичних форм (відмінка, числа тощо) у ряді мов (тюркських, монгольських, фіно-угорських та ін.) приєднанням до коренів чи не-змінюваних основ спеціальних префіксів або часток, що мають самостійне і постійне значення - аглютинація;

4) афіксальна морфема, що виникла внаслідок поєднання двох самостійних морфем і членується на дві морфеми - вільну і зв'язану - біморфема;

5) віддієслівне утворення - девербатив;

6) втрата префіксальної морфеми в слові при творенні від нього похідного, що гається в оказіональному словотворенні - депрефіксація;

7) словозмінний афікс, що виражає у словоформах української мови граматичне значення відмінка,роду, числа, особи, часу а також реляційне значення, тобто синтаксичне відношення слова до інших слів у реченні та словосполученні - закінчення;

8) Морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою і виступає в ролі формального засобу їх поєднання - інтерфікс;

9) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; результат цього процесу - переклад.

10) значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції - доповідь.