Знайдіть відповідність між сполученнями слів і характеристиками їх.
1.шлях прокладений
2.сріблясто-синій сніг
3.ні ми, ні ви
4.найбільш свідомий

А. поєднання службового слова з повнозначним
Б. підмет+присудок
В. слова, поєнані сурядним зв’язком
Г. словосполучення, іменне, узгодження
Д. складена ф-ма найвищого ступеня прикметника.

12.Визначте тип односкладного речення
1. означено-особове
2. неозначено-особове
3. узагальнено-особове
4.безособове
А. Із садочка красно пахощами віє.
Б. Усоте прославляю буйноту життя!
В. Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.
Г. Нове століття вже на видноколі.
Д. Любові силою не до

Все навкруги біле,вкрите пухнастим м*яким снігомНа гілках ялинок лежать купи снігу,схожих на величезні шапкиюНебо чисте,блакитне.На сонці сніг блищить,переливається.У лісі дуже тихо,здається,що всі сплять під білосніжною ковдроюНі,не всі заснули.Ось і чиїсь сліди на снігу.Да це ж заєць, пробіг у своєму білосніжному кожушку.Мабуть ховався тут під засніженою ялинкою від вовка чи лисиці.Сонце взимку сідає дуже рано.Осьвже рожевіє сніг на верхівках ялинок.Гілки дерев іноді риплять та тріщать від морозу.Ліс-неначе скарбниця зимових коштовностей

Дмитрик. Бабусю, ми були сьогодні в музеї і бачили фігури кам’яних баб. їх привезли туди з наших південних степів. Уявляєш, їм уже дев’ять чи десять століть! Яся. На деяких я побачила разки намиста. Не справжнього, а висіченого з каменю. Бабуся. До каміння в наших далеких пращурів була особлива увага. Камінню поклонялися, його боялися, йому приносили жертви. За давніми народними віруваннями, каміння могло народжувати людей, а люди могли перетворюватися на каміння. Яся. То, може, ці кам’яні баби — люди, перетворені на каміння? Бабуся. Таке, очевидно, буває тільки в казках. Але в нашій мові є багато цікавих висловів. У них згадують нібито про каміння, а насправді говорять про характер людини. Кажемо, що хтось має кам’яне серце, тобто це про байдужу, нечуйну людину, яка не відгукується на чужий біль. Дмитрик. Я ще чув: «Вона закам’яніла». Бабуся. Так кажуть, коли хтось дуже злякався, почув страшну звістку. Яся. У кам’яних баб серця не було, але, мені здається, вони відчували час — усі віки, які проминули на цій землі. Запам’ятаймо!