«- Який Чіпка?
- А той… що, як навіжений, ганяє по селу…
- Ага!.. Чого ж це?
- Та каже: чи не купив би ти хліба?
- Якого хліба? - пита, роздумуючись, Грицько.
- Не знаю. Каже - хліб продати… А я стою собі та думаю: який це він хліб продає, й навіщо тобі хліб купувати, коли богу, свій ще потрохи тягнеться…
- Що ж ти йому одказала?
- Що ж я йому одказала? Сказала, щоб зайшов пізніше, як ти дома будеш…
- Ну, а він тобі - що?
- Каже: зайду - та й пішов з двору.
- Гм,- мугикнув Грицько.- От, дивіться, коли б не здурів парубок… З кругу спився!»
Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Олесь Гончар)
На черговому засіданні бюро обкому Мухтаров доповідав про виконання планів будівництва (Іван Ле "Міжгір'я")
Меткий офіціант подав меню (Любомир Дмитерко "Розлука")
Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (Олександр Олесь)
Летять по радіо слова — з найдальших далей вісті. І все, що вимовить Москва, у кожнім чують місці (Наталя Забіла)
Щоб не гаяти й хвилини, використовують усі тролейбуси, веломашини, і мотоцикли, і таксі (Микола Упеник)
Негритянко! Задумлива ноче, Забудьмо сьогодні про всі табу, Серце мов виспівати хоче Твоїм рукам золоту хвальбу (Дмитро Павличко "Пальмова віть")
Театральне амплуа — річ, як відомо, дуже умовна (Максим Рильський)
Вона.. з любов'ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (Ольга Кобилянська)
Объяснение:
