292 Прочитайте текст. Випишіть із другого абзацу три простих речен- ня. Зробіть синтаксичний аналіз їх.
ВІРА І ЛЮБОВ
Віра і любов... Які це замацкані пальцями недовірків та его-
Їстів поняття! Які витерті від ужитку бездушними сентимен-
талами і фарисеями! У поетки ці слова заблисли їх свіжими,
пишноцвітними барвами, первісним вогнем, її віра, її любов
не мають нічого спільного зі змістом, що його вкладають вті
поняття офіційні проповідники тих чеснот нашої цивілізації,
від яких відлетів уже Дух Божий.
Що таке віра? Віра - це нестримне бажання перетворити
мрію в реальне життя. Вона зцілює не тільки хворих людей,
але й цілі народи, які вірять у можливість свого зцілення.
Чому дає віра таку міць тим, хто її має? Бо вдесятерює непев-
ний і хитливий людський розум, його силу. Хто вірить - того
не збити, не захитати в його вірі жодними людськими «доказа-
ми». Той піде по воді, і не переконати його, що сила тягару тіла
потягне його на дно. Віруючий є певний, що молитвою і вірою
осягаються тілесні, матеріальні наслідки. Вірить, що з п'яти
хлібів можна зробити тисячі, з води - вино, з маленької іскри​

Объяснение:

Чергування о — j,e — і відбудеться

Чергування о — і, е- і не відбувається

У сучасній українській мові звуки 0, е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):

1) при словозміні:

а) водопій — водопою, дохід — доходу, кінь

— коня, камінь — каменя, лід —льоду, сім — семи. устрій — — устрою; ніч — ночі ніччю, певність — певності ■— певністю, радість радості — радістю; виселок — висілка, осінь — осені

— осінню, у великому —у великім;

б) гір — гора, ніг — нога, осіб — особа, слів

— слово, сіл — село,-

в) батьків — батькового, батькова: братів

— братового, братова; ковалів — ковалевого, ковалева; Петрів — Петрового, Петрова; шевців — шевцевого, шевцева;

г) Канів — Канева, Київ — Києва, Харків — Харкова, Чернігів— Чернігова;

д) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;

е) бійся — боюся, стій — стояти;

ж) вів, вівши — вела (вести); замів, замівши

— замела (замести); міг, мігши — мозку (могла, могти); ніс, нісши— несу (несла, нести); плів, плівши — плела (плести), а також ріс. рісши — росла, рости;

2) при словотворенні: будівник (пор. будова), вільний (ппр. воля), підніжжя (пор. нога), подвір ‘я (пор. двора), робітник (пор. робота); зілля (пор. зелений), сільський (пор. село) тощо

-Пані Наталя, чому би нам не влаштувати для учнів екскурсію по Київу, ми уже усюди були. А от у Києві ні.-,запитала учениця 8-Б класу.
-Оленко, а знаєш, я подумаю над твоєю пропозицією. Ми дійсно за 10 років уже усюди побували. Чомі би дітям не побачити красу столиці рідного міста? Я напевно пошлю Аню і Оленку. Нехай дадуть оголошення усім класним керівникам. Я думаю, діти будуть згодні на цю ідею.
-Дякую, що вислухали. Ах, доречі, я зараз попереджу Іванку,мою сестру, може вона не відмовится.
-Добре, знову дякую за ідею, Оленко!До побачення.
-До побачення Пані Наталя.