Дібрати іменники спільного роду до образів Толі та Федька​

Може знадобиться більше:

І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко).
Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь).
А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий).
Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).
Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).
Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).
Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).

1. Коли я молився богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібнофольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи своїх молитов. (підрядний і сурядний)

2. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу.  (сурядний і підрядний)

3. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги матері божій, а та вже передавала сину чи святому духу — голубу. (безсполучниковий і сурядний)

4. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з людьми.  (сурядний і підрядний)

5. Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, і я дивлюсь, хвилюючись, навколо,— треба мені поспішати.  (безсполучниковий і сурядний)

                                             "Зачарована Десна" О. Довженко