борімося за чистоту нашого міста
завжди приємно гуляти по чистих і привітних вилуцях. але останнім часом це рідко коли вдається. відусіль можна знайти купи різного сміття, будь то центр міста, чи вулицця поза ним. мені інколи стає дуже соромно за тих людей, які так беззтактовно вчиняють - просто викидуючи папірці або пляшки на узбіччя чи навіть на саму дорогу. люди, схаменіться! з такими темпами ми перетворимо місто на справжнє сміттєсховище! ви ж цього не хочете? тому, борімось разом зачистоту нашого міста!
Кожен ранок має свою мелодію. Який сумну: похмуре небо, холодний вітер. А який і веселу: тепле сонечко, привітне небо.
Цей ранок видався напрочуд мелодійним.Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою.
Я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.
