Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
-Привіт! -Привіт!Як справи,як провела свої зимові канікули? -О,дуже цікаво та весело!Бо я їздила до Черкас,де я зустрілася зі своїми друзями. -А що ви там робили?Що цікавого було? -Вони провели екскурсію по місту.Так як я дуже люблю театри та музеї,то ми зайшли до лялькового театру та дивилися виставу "Два леви". -А була у парку Перемоги?Чи у парку Долина Роз?Я колись там був у дитинстві,ще з батьками їздили туди. -Так,так!Ми там були,там дуже-дуже гарно!Також,там дуже багато пам`ятників,наприклад пам`ятник варенику. -Я хочу теж коли небудь туди поїхати,але нажаль немає часу.. -А в мене ідея,а давай навесні туди поїдемо? -А я згоден!Буде дуже весело!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
