Верес и бджоли. Йду спокійно до лісу. Цвітіння чудного вересу вчуваєтся в прекрасному ароматі повітря, у легкому подиху леготу, у веселкових барвах неба. Верес! На піщаних ґрунтах де зовсім не цвіте ніяка квітка. Там владарює верес? Від його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, ні на узліссі, ні в гуавині. Його маленькі привабливі ліхтарики мов просвірдліють тобі душу свідомість. Перед очима у єство: гейзери цвіту, фонтани, каскади райдужного входять холоднувато-гарячого багаття сяєва. Дикі бджоли добросовісно пораються на віддалених ділянках в глибинах, у пухах і нетрищах, запасаючись нектаром на зимівлю, и свійські літунки господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають, незабаром знову задощить, затуманить, загрозує, натрусить листя приб'є цвіт. А тоді вже верес буде бляклий, сірий, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду!
