Випишіть дієприкметники, визначте їх вид, час, рід, число, відмінок. 1. Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.
2. Тремтячими руками розгорнув Тарас папір.
3. Дбайливо политі й старанно підстрижені квіти красувалися серед в'янучих трав.
4. Око знов ваблять блукаючі вогні.
5. Згаяного часу і конем не доженеш.
6. В зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю.
7. Не цвіти ж, мій цвіте новий, нерозвинений цвіте, зов'янь тихо, поки твоє серце не розбите.
8. Коли весною зацвіте трава в палаючих серпанках, в степ на курган крутий іде старенька зморена журавка.
9. Струмує теплий дим по коліях розмитих, дощами добрими напоєних доріг.

​

Не давно я прочитав комедію Тараса Григоровича Шевченка “Сон” “У всякого своя доля”. У цому творі я хочу поділитися з вами о моїх враження отриманих після прочитання цієї комедії.
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.

Майбутнє і доля нашої країни залежить значною мірою від загальної освіти молоді і її професійного навчання та її інтелектуальних і духовних властивостей.

Країна планує підняти всі гілки економіки на найвищий рівень науки й техніки, здійснити автоматизацію виробництва, гарантувати збільшення в продуктивності праці і підняти виробництво продукції на рівень кращих світових зразків. Щоб здійснити всі ці плани, нашій країні потрібні високоосвічені і надзвичайно кваліфіковані люди.

Освітня система України може бути розділена на наступні типи: молодша або фундаментальна школа, професійна і технічна школа і вища школа. Кожен тип школи має своє завдання: загальній школі доведеться надати молодому поколінню глибокі і тверді знання основних принципів наук і як використовувати їх на практиці. Найголовніше завдання, яке вирішує школа, — практичне навчання для трудових дій згідно вимог життя, соціального, наукового і технологічного прогресу. Професійна середня школа надає молоді середню освіту плюс виробничу практику.

Потім іде вища школа. Кожен рік багато людей вступають у вищі освітні установи: інститути й університети.

Щоб бути визнаним, кожен повинен мати хороші знання тем, що викладаються у середній школі, які мають ті ж учбові плани.

Вища освіта доступна кожному. Молоді чоловіки і жінки мають можливість вступу до інституту або університету. Студенти-дівчата навіть переважають в педагогічному, медичному і деяких інших інститутах. Установи вищої освіти мають підготовчі факультети для тих, хто працює в сільському господарстві, промисловості і демобілізувався з армії. Після проходження десятимісячного попереднього курсу і складання іспитів, вони реєструються . як студенти.

Країна має три види установ вищої освіти: університети, політехнічні і спеціалізовані інститути. Є багато нових і старих університетів в Україні. Серед них, без сумніву, ми можемо назвати Львівський університет. Навчання, дослідницька робота, соціальна діяльність, різні види спорту — все це частини життя студентів. Студенти, які мають здатність і бажання робити дослідження, можливо, стають аспірантами негайно після випуску.