Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в словах орфограму 1. Цілющої води я зачерпнув з гл..бокої кр..ниці (П. Мовчан).
2. Д..тинства теплий віт..рз очей моїх сльозинку вит..р (О. Довгоn'ят)
3. У з..лену ложку л..стка б..ре калина дощ (Б.-І. Антонич). 4. Мохна
тий джміль із будяків ч..рвоних сп..ває мед (М. Рильський). 5. B..слуємо,
А із в..сла в..селка зводиться в..села. За селами сипнули села, мов квіту
річка нан, сла (О. Довгий).​

Святу можна радіти, його можна ігнорувати, або використовувати як привід для пиятики чи весняно-польових робіт на природі. А можна й просто подарувати сусідові. Ну чого б це не віддати 9 травня росіянам? Хай забирають собі День Перемоги, а ми разом з усією Європою святкуватимемо день її визволення 8 травня…

Однак чи варто приносити в жертву європеїзації Перемогу, за яку Україна сплатила страшну багатомільйонну ціну? Українською кров’ю политі сталінградські кургани, дніпровські кручі, карпатські ліси і європейські поля. Чотири українські фронти дійшли до Берліну, Відня, Праги та Белграда. Та хіба тільки у цих чотирьох фронтах – в усіх частинах Червоної Армії служили мільйони українців! 

І чому при цих беззаперечних фактах наш народ замість того, щоб пишатися званням переможця, сьогодні повинен відчувати якісь комплекси і дарувати 9 травня Москві? Так, це свято – зі сльозами на очах. Але віддати право на Перемогу росіянам (чи ще комусь) означає відмовитися від великого позитиву у нашій історії, сповненій трагедіями і поразками.

Цей матеріал виник спонтанно – як природна захисна реакція на пропагандистські та піар-потуги, тому він може видаватися занадто емоційним. Що ж, краще вже так, ніж знову змовчати. В тексті кілька разів зустрічається слово "ми" - йдеться про спільноту авторів та їхніх знайомих, які приблизно з однаковою пошаною ставляться до Дня перемоги, чи не найпрекраснішого світського свята (ну, може ще 1 травня і 24 серпня можна порівняти).

Спершу спробуємо перекреслити ті кілька міфів, які так настирливо нам пропагують, ставлячи під запитання вартість нашої Перемоги 9-го. 

Я мрію стати професійним художником. Для здійснення цієї мрії потрібно багато терпіння та практики. Кожен день я малюю те, що мені сподобається. Навколо така гарна погода, стільки різних людей! Кожен має свої особливості та справи, мрії та думки. Мені подобається малювання тим, що я можу показати справжню душу людей. Я намагаюся чітко передавати риси обличчя, робити тінь та малювати фарбами. Мені кажуть, що іноді я малюю дуже незвичайні картини, але мені це подобається. Кожен вечір я шукаю те, що зможе мене надихнути на створення прекрасного. Подробнее - на -