Найбільшою річкою України є Дніпро (давні назви - Борисфен, Славутич). Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія). Довжина річки – 2201 км (в межах України – 981 км). В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря.
річка Дніпро
Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.
Долина Дніпра широка і має похил на південь. Через спорудження каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі виник ряд великих водосховищ (Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське, Кременчуцьке, Канівське, Київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. Значно поліпшилися умови судноплавства. Води Дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах України та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.
річка Дніпро
Дніпро в межах України приймає багато приток, найбільші з них – Прип’ять, Десна, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Ірпінь, Рось, Базавлук, Інгулець.
Живлення Дніпра – мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. На гідрологічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. На водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну. Пересічна річна витрата води поблизу Києва 1370 м3/с. Річний стік становить 53,5 км3.
річка Дніпро
На протязі майже 2000 км Дніпро судноплавний. Каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з Західною Двіною – Березинською водною системою, з Німаном (Дніпровсько-Німанським каналом), з басейном Західного Бугу – Дніпровсько-Бузьким каналом. Велике значення має рибальство (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). Береги Дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. На річці розташовані міста – Смоленськ (Росія), Могильов (Білорусь), Київ, Канів, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Херсон.
річка Дніпро
Екологічний стан у басейні Дніпра дуже складний. Внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклідами, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, пестицидами. Вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо скорочення викидів у Дніпро та його притоки.
Я вважаю, що до перемоги варто йти поступово, і аж ніяк не варто чекати на те, що трапиться якесь чудо. Чудо можливе лише у тому випадку, якщо ти сам почнеш діяти і потроху, навіть, маленькими кроками рухатись до своєї мети
По-перше, для того, щоб підкорити певну вершину, потрібно діяти тут і зараз. Ніколи не потрібно відкладати свої мрії та бажань на завтра. Адже воно може й не настати. І дуже влучним прикладом до мого аргументу, є слова відомої української письменниці Ліни Костенко. В одному зі своїх віршів вона писала:
Нам треба жити кожним днем,
Не ждать омріяної дати.
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо «потім» може й не настати.
Ці слова показують, що ніколи не варто упускати можливості котрі дарує нам сьогоднішній день. Адже ніхто не знає чи випаде нам ще один такий шанс.
По-друге, якщо ти завжди будеш чекати зручних обставин для того, щоб чогось досягти, то ти станеш, у деякому сенсі, залежним від цього постійного очікування ідеальної миті. Яка у більшості випадків просто напросто ніколи не настає. Яскравим прикладом мого аргументу, може бути головний герой фільму Пейтона Ріда "Завжди кажи "так"" Карл Аллен. Карл, звичайний офісний робітник, котрий задоволений своїм нудним та спокійним життям. У нього є дуже погана, як на мене, звичка, вона полягає у тому, що він завжди відмовляється від будь яких можливостей. У нього немає жаги до життя. І, навіть, його вірні друзі вагаються продовжувати спілкуватися з ним, адже ніхто не хоче дружити із занудою. Згодом у його житті відбуваються деякі події, і відтепер ві змушений відповідати тільки «так» при будь-якій можливості. Це йому дається досить важко, але як наслідок, його світогляд кардинально змінюється і він дійсно починає змінюватись на краще. Звісно, казати "так" скрізь і завжди не варто, але цей фільм вчить нас, що для того щоб чогось досягти, у першу чергу потрібно діяти при будь-яких слушних для цього можливостях.
Отже, ідеального часу для того, щоб почати щось робити, не буде ніколи. Найкращий момент для дій тут і зараз. Так, це досить банальне висловлювання, але обдумавши і, головне, зрозумівши ці слова, жити стане набагато простіше.
