Колись дуже-дуже давно,восени,якщо я не помиляюсь, йшли надзвичайно сильні дощі. Вродливі дівчата і хлопці бігали по лужах. Одна дівчина дуже сильно заплямувала свою сукню,пригаючи через лужу,та ії однокласники почали сміятися з неї. "Не насміхайтеся"-благала вона. Ії однокласники ще не старіли,але вже були слабкими і злими у душі. Нарешті,колись може вони й зрозуміють,що треба бути добрішими. Час же не повертається назад. Вони будуть пам'ятати,як вони голосно-приголосно насміхалися з дівчат. немає нічого краще за добро. Треба менше робити зла. тоді і небо над головою стане ясніше. Сонце буде світити ясно-ясно. і життя стане щасливішим.
ОсьКожна людина індивідуальна та неповторна, сама творить і свою долю, та оточуючих. По її вчинках можна визначити все: і світогляд, і поняття добра вцілому.
Під час війни нащі пращури, не шкодуючи власних сил, кидалися у запеклий бій. Найкращою нагородою стала для них вільна від окупантів країна. Цей вчинок високий і благородний викликає повагу. Натомість зараз ми, люди 21 століття, абсолютно байдуже відносимося до нашої ВІтчизни. Можливо, час уже діяти, вживати заходів просто зараз, не терпіти зневагу! Наша Батьківщина потребує героїчних вчинків, нових героїв!
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
