Треба написати твір на тему що я хочу і що мені потрібно

Увесь день простояли козацькі чайки на височині каффських берегів. Чорним маком розсипалися по хвилях, але ані мешканцям узбережжя, ані морякам із кораблів не спало на дум­ку придивитися, що це за чорні крапки розсипалися на обрії в сліпучому блиску сонячних іскор. А коли сонце схилилося до заходу й море стало бузковим, козаки почали повільно підтягу­ватися до берегів і обстрілювати ворожі мури. Канонада посилювалася, стала такою частою й рівною, наче § Каффа перетворилася на велетенський казан або на жерло вул­кана, де скипає й клекоче розтоплена лава. Цитадель не здавалася. Усі дванадцять веж і чотири брами вищирилися на козаків гарматними стволами, і після першого нападу козаки відступили, утративши понад сто побратимів. Доводилося розпочати справжній бій і облогу. Сагайдачний за­лишив біля веж невеликі загони, а головний удар скерував проти цитаделі, бо поки вона не впаде, Каффу не можна вважати взятою. Козаки бились одчайдушно й приставляли до мурів нашвидку збиті драбини, коли раптом важкий вибух потряс Каффу. Певно, фундамент підмур’я і вежі були підмиті підземними джерелами, бо наріжна вежа сповзла узбіччям гори, відкривши два                                                                            широких отвори. З переможним ревом кинулися в них козаки. А з того боку вже наїжачився ятаганами загін яничарів. Розпочався мовчазний, жорстокий бій, де ніхто не просив і не давав пощади. Тим часом один із козаків підліз до протилежної брами, під­котив туди барило пороху й підпалив. Це вирішило кінець бою. З подвоєною силою кинулися козаки в напад. Здригнулися яни­чари, на мить збентежилися — і лавина козаків полинула в цита­дель, освітлену загравою і палахкотливим світлом смолоскипів.  

Объяснение:

Заголовок: Життя

План: 1.Історія.

2.Пам'ять .

3.Ми – частинка народу .

4.Праця .

Скорочений текст: Ми вивчаємо історію різних

держав. Проте, яку б країну не вивчали, які б захоплюючі історичні події не

відкривалися б перед нами, повинні пам'ятати завжди про історію свого народу.

Пам'ять — одна з найважливіших властивостей людини. Так, як не можна

забувати власного батька і матір,дім,так не можна забувати свій народ та його історію.

Ми — частинка народу.

Без всіх нас немає ні народу, ні історії.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких - так не можна забувати нашої землі, бо це — першооснова. З неї

ми вийшли, до неї і прийдемо. Люди не є людьми, якщо вони не мають ні мови,

ні пам'яті, ні землі, ні роду. Пам'ятаймо про це!

Ми не знаємо, що принесе нам завтрашній день. Людина завжди жила і

живее вірою та надією на краще. Але пам'ятаймо, що ніщо не приходить само

собою, як і не змінюється без людини.

Щоб житии краще — потрібно краще працювати. Це стосується всіх .Людська праця потребує знань. Знання здобуваються в

навчанні. Вчімось. Зробімо так, щоб день сьогоднішній став гордістю для

майбутнього.