Цьому поняттю можна дати безліч пояснень. Передусім, це діяльність людини, це період існування її від моменту народження до смерті, це щастя, це подарунок… Можна філософствувати на цю тему нескінченно. Але найголовніше питання в тому, як людина проживе це життя. Чи зможе вона прожити «друге» життя, сидячи біля каміна у свої вісімдесят п’ять, лише згадуючи та емоційно переживаючи знову всі події свого життя?
З чого починається життя? Звичайно ж, з народження. З моменту, коли ви робите перший вдих, і акушер називає час і дату народження, ваш зріст і вагу. Потім йде період дитинства, юнацтва, молодості, більш зрілого віку, період літнього віку. І життя людини, в першу чергу, це не фізичне існування, а духовний розвиток
1. Вранці (це було недавно, в березні) ми зібралися біля школи, щоб їхати на районне свято української мови. 2. Чекали Петра (у Петра погана звичка завжди запізнюватися) і розмовляли про се, про те. 3. Раптом Сергій
згадав, – і треба ж таке! – що забув сопілку вдома на дивані. 4. Складав усе в
сумку і от сопілку забув покласти (поки щось десь знайдеш, то знаєте, як
воно буває!). 5. Отак завжди в нас: готуємося до чогось цілий місяць, – скільки про цю підго-
товку розмов буває, скільки метушні! – а коли
доходить до діла, то нам бракує простої зібраності.
