Нарешті прийшла весна і в наше місто. Горобці скрізь голосно цвірінькають, тварини ніжаться на сонечку. Всі разом вони пеежили важкі часи й тепер ліниво поглядають на людей. Зненацька вискочив пес з будинку, він весело кидається на птахів. Його гавкіт не злякав спокійно дрімаючого кота. Весна неждано-негадано примирила усіх заклопотаних та відпочіваючих.
Яка чаріно проходить зима. Ця високоповажна красуня вміло прикрашає все навколо оксамитом снігу.Навіть, маленькі пташки її люблять, хоч вона безжально ховає їх їжу під пухнастий килим снігу. А чому б їм її не любити? Червоненька калина завжди піклується про них.Безкорисно годує солодкими кетягами. А потім пташки віддано її віддячують, ретельно збираючи комашок з її листочків щовесни. Вони, напевно, чудово товаришуть.
