YULIA SHYSHENKO
Сьогоднішня тема складна. Для деяких людей сьогодні прозвучать елементарні речі, які вони виконують кожного дня навіть не задумуючись. А для деяких — це буде справжнє відкриття, це те, на що можливо хтось зовсім і ніколи не звертав увагу, але збирав врожай з ділових невдач.
Психологи кажуть, що будь-яка дія людини є вираженням її внутрішньої суті. Тобто якою людина є насправді, те вона і виражає у свої повсякденних діях. Наші най ші звички, дії, рухи, слова, метод письма — це все дає нашим співрозмовникам певну інформацію про нас.
Сьогодні я б хотіла, щоб за до цієї статті ви напрацювали одну дуже корисну звичку — вміння користуватися своїм ім'ям. Ми не будемо говорити про глобальні речі як от особистий бренд. Ми будемо говорити як і де писати своє власне ім'я і на що це впливає на прикладі пошуку роботи чи персоналу. Бо ми знаємо своє ім'я все життя, але інколи не вміємо повноцінно ним користуватися.
Колись я працювала в одній великій міжнародній компанії. Коли я телефонувала в якусь організацію чи компанію, я представлялася "Доброго дня, вам телефонує Юлія Шишенко із компанії "Х". Річ у тому, що ця компанія є дуже відомою, її бренд знають всі. А значить і мої питання вирішувалися першочергово і дуже якісно. Бо за моїм ім'ям стояла велика компанія зі своїм великим ім'ям. За моїми помилками, діями чи запитаннями також стояла компанія.
Коли я почала працювати самостійно, то за моєю спиною вже нікого не було. Приходилося самостійно телефонувати першим клієнтам і називати своє власне ім'я, яким ти відповідаєш за все, а не тільки за якість своєї роботи. І тоді я почала задумуватися про значення мого власного імені і про те як я можу його використовувати.
З того часу я розробила чимало методів та принципів, з якими ділюся з кандидатами на кар'єрних консультаціях. А деякими поділюся і з вами.
В налаштуваннях будь-якого поштового сервісу є можливість вказати правильно: Ім'я Прізвище (окрім деяких версій програми Outlook, де технічно немає функції зміни імені).
У слiд вiд копита тварини набралася дощова вода. (iменник)
Петро сумно дивився услiд потягу, на якому їхала кохана дiвчина.
Надворi вже темно, треба йти додому.
У бабусi на дворi бiгають кошенята та цуценята.
На вiки вiчнi запам'ятали ми ту трагедiю.
I вже онуки несуть квiти до навiки пам'ятного мiсця, де дiдусi одержали перемогу.
Удень ще не дуже спекотно, вдягай светр.
У день початку канiкул дiтлахи особливо веселi.
Лист був завеликий для моєї сумочки, тому я зiгнула його удвоє.
Доярка налила молоко у двоє відер
