Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється.
Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш.
Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь.
У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку.
Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка.
Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Объяснение:
Скромність – це якість, яка прикрашає будь-яку людину . Незважаючи на те , що скромність вважають приналежністю жіночого характеру , вона не завадить і чоловікам.
Даремно плутають скромність з сором’язливістю . Насправді ці риси різні. Адже можна бути скромним і водночас впевненою у собі , розкутою і комунікабельною людиною .
Скромний чоловік ніколи не хвалиться , не виставляє напоказ свої заслуги . Скромна жінка відрізняється стриманістю , добрим смаком і приємними манерами , вона не стане хвалитися або вести непристойні бесіди .
Почесна скромність людей в роботі. І справжній , відповідальний і вмілий трудівник завжди з гідністю сприйме заслужену нагороду , не хизуючись своїми досягненнями перед колегами та друзями. Найвидатніший фахівець , вчений або творча людина не повинна проявляти нескромність , навіть якщо його винахід , вишукування або творіння високо оцінені усім світом. Потрібно за будь-яких обставин вміти залишатися скромним , і це якість набагато цінніше відкритих хвастощів .
Говорячи про себе , будь-яка людина має зберігати скромність. Лише в цьому випадку її особистість цінуватимуть гідно , ставитися з повагою , захопленням. Але той , хто вголос і повсюдно заявляє про свою винятковість , приречений на неприйняття суспільством.
Виховувати в собі скромність потрібно починати з дитинства за прикладом батьків і інших людей , авторитет яких високий. Ця риса обов’язково до в житті.
