Прочитай текст.Поділи його на абзаци.Поміркуй,чи можна вважати цей текст художнім.

Бути амбітним і досягти неабияких висот у житті - це, безумовно, добре. Таких людей усі поважають. Але є люди, які заслуговують на повагу не менше, хоча їхні досягнення не такі великі і помітні. 

Наприклад, усі поважають науковця, що зробив важливе відкриття, архітектора, що побудував гарне місто, керівника, що налагодив виробництво. Але не слід забувати, що цим людям допомагали тисячі й тисячі людей - лаборантів,  будівельників, робітників, і без їхніх зусиль неможливо було б обійтися. Ці люди робили свобю роботу чесно й добросовісно, вони внесли свій вклад у велику справу. Тому вони безумовно заслуговують на повагу.  

До того ж, у кожної амбітної та успішної людини була мати, що доклала багато зусиль, щоб виховувати свою дитину як слід, і це їй вдалося. Це - її велике досягнення, але ж про це ніхто не знає. Я вважаю, що матері завжди заслуговують на повагу, бо без них було б важко вирости справжньою людиною.

Ми живемо у дворі, де ростуть дуже старі дерева. Якось трапилася аварія в мережі підземних комунікацій. Приїхав екскаватор, але для роботи йому потрібно було місце. А на тому місці саме ріс старий клен. Водій екскаватора поїхав прямо на дерево. Але наш сусід став перед деревом, не даючи його зламати. Замість цього разов з іншим сусідом вони викопали лаву і гойдалку і цим дали можливість під'їхати екскаватору. Після закінчення ремонту, лаву і гойдалку встановили знову. Люди не пошкодували свого часу і сили, але зберегли життя дереву. I воно і понині дарує тінь і затишок усім мешканцям нашого  двору. mark