Випишіть із тексту складні речення, згрупувавши їх за типами: 1) сполучникові (складносурядні та складнопідрядні); 2) безсполучникові; 3) сполучниково-безсполучникові.
У світі символів людина живе з прадавніх, доісторичних часів. Учені дослідили, що вже в останньому періоді палеоліту людина надавала певного символічного значення довкіллю: сузір’ям, рослинам, тваринам. Деякими символами люди користуються свідомо, деякими — несвідомо чи підсвідомо, а перед іншими — безпорадні, безсилі. Середньовіччя акцентувало: символи існують як для приховування істини, так і для її виявлення, пізнання. До того ж пізнання вищої істини можливе лише на основі розкодування символічних образів: саме в них закладено знання першооснов буття. Досліджуючи слово, зокрема його структуру, внутрішню форму, О. Потебня відзначав характерну для останньої з моменту виникнення властивість символічності. «Символізм,— писав учений,— від початків людської мови відрізняє її від звуків тварин і вигуків. Слово тільки тому орган думки і неодмінна умова всього подальшого розвитку світу й себе, що первісно є символом». Унаслідок лексичного збагачення мови затемнювалося виражене словом первісне враження і виникала потреба відновлення власного значення слова. Останнє й стало, на думку О. Потебні, однією з причин утворення символів (За М. Дмитренком).
