Останній місяць зими за календарем, і ми знаємо, що він у нас вкраде шматочок такої довгоочікуваної весни, ми будемо злитися на сніг, який нікому не потрібен, на дощ, який не такий, як навесні,на брудну обувь.І таки лютий - це крок назустріч теплу. Ще зовсім трохи і все знову прокинеться, природа заповнить всі навколо своїм сонним теплом. Люди знімуть шуби, підставлять особи сонячному тепла і світла, душі прокинуться і почуття наповнять їх. Ми знову будемо шукати пишність у всьому, нам буде добре і затишно прокидатися вранці, разом з природою.
З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається гати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска - гордість господині. Є прикмета: славна паска - на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.
