Спишіть, назвіть безособові речення, визначте, чим виражений присудок. 1. Їм обом стало жаль молодого деревця (М.Коцюбинський). 2. Дуже недобре діло брехати ! 3. У першому ряду було добре видно Петрові Брюховецького з гетьманською булавою (П.Куліш). 3. Доводилось вам їхати пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний). 4. Спокійно стало в лісі. Спокійно і буденно (О.Кобилянська). 5. Пахне морем і озоном від притихлої землі (М.Рильський). 6. Світає. Край неба палає. 7. Не спалося, - а ніч, як море (Т.Шевченко).

спілкування важливе для кожного. нас розмови з різноманітними людьми — розмови особисті, дружні, ділові та розмови із пересічними перехожими. але, щоб бути вдалим співрозмовником, потрібно іще багато чого, окрім простого вимовляння слів… «насамперед треба намагатися уникати нерозсудливості в розмові, а саме: запитувати без сварливості, а відповідати без зарозумілості; не перебивати, коли хтось говорить про щось добре; не накидуватись на когось і не хвалитись своєю мовою» — писав св. василій великий.

узгоджене означення до означуваного слова приєднується зв’язком узгодження, тобто узгоджується з ним у роді, від­мінку й числі.

узгоджені означення виражаються прикметниками, діє­прикметниками, числівниками, займенниками (крім особових його, її, їх):

в гречках некошених стоїть барвистий мед, натруджено-густий, немов земля пахуча (а. малишко).

в єдиний звук мільйони струн народних злиті — у цій пшениці, в цьому ситі! (м. рильський).

кількісний числівник означенням у реченні виступає лише в непрямих відмінках, крім знахідного, однакового з назив­ним. поєднання кількісного числівника в називному (знахідному) відмінку з іменником виступає як один член речення — підмет або додаток.