1. Вероніці «стукнуло» якраз дев’ять років. 2. Батьки на день народження подарували Вероніці м’яку, велику, з голубими очима та білими кісками ляльку.
3. Вона розуміла, що злодюжка навряд чи зізнається, проте варто було спробувати.
4. Вероніка зрозуміла, що спочатку потрібно було все з’ясувати, а потім приймати рішення, їй шкода було втраченої дружби.

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

ответ:а старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. б мокрий, обношений, він занепокоєно пішов до в а он старе монастирище, колись козацькеє село. г в імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. 2. установити відповідність між односкладними реченнями та їх . а. вітру в полі шукати (нар. творчість). б калиновий лист, калинова сопілка, калинова колиска (в. сухомлинський). в колись калину цінували в україні особливо (в. сухомлинський). г за рідний край і життя віддай (нар. творчість). д пригадую свого діда мусія юру — високого, кремезного, з довжелезною бородою (ю. ягнич). види: 1. безособове 2. означено-особове 3. неозначено-особове 4. називне 5. узагальнено-особове

Объяснение: